Богомолець Ольга Вадимівна (22 березня 1966, Київ) — українська співачка, автор-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, доктор мед. наук, головний лікар Клініки лазерної медицини Інституту дерматокосметології, координатор Європейської асоціації лазерної дерматології у Східній Європі, член Американської академії дерматології, Європейської академії дерматовенерології, Нью-Йоркської академії наук. Народилася 22 березня 1966 року в м. Києві у родині лікарів. Правнучка академіка Олександра Богомольця. У 1989 р. закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця за спеціальністю “Лікувальна справа”. З 1989 по 1991р. проходила клінічну ординатуру в Українському державному інституті удосконалення лікарів. 1993-1994 роках навчалася в США в Пенсильванському медичному університеті та Інституті дерматопатології Бернарда Акермана. Після повернення заснувала Клініку лазерної медицини доктора Богомолець, яка працює вже 12 років і славиться по всьому світу У 2001 р. закінчила Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. У 2003 р. у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця здобула ступінь доктора мед. наук за спеціальністю “Шкірні та венеричні хвороби”. Пройшла курс екологічної дерматології Пенсильванского медичного університету, Філадельфія, США (1993 р.), закінчила Інститут дерматопатології Бернарда Акермана при університеті Томаса Джефферсона, Філадельфія, США (1994 р.). Від 2003 р. до даного часу – головний лікар Клініки лазерної медицини. З грудня 2004 р. до жовтня 2005 р. була особистим лікарем Президента України. Депутат Київради. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту. Одружена з Олексієм Шереметьєвим – відомим колекціонером, юристом. Має чотирьох дітей: Андрія, Катерину, Анну, Софію. Творчість: Автор-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, пісень на вірші Л. Кисельова, Л. Костенко, О. Теліги, М. Вінграновського, Я. Лесіва, В. Стуса, Є. Сверстюка, на власні вірші. Лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії "Оберіг" (1991, м. Луцьк), Міжнародного фестивалю "Сопот" (1991, Польща), володарка спеціального призу радіостанції "Свобода" (Вашінгтон-Мюнхен) (1991), премії ім. Василя Стуса (1992), лауреат Слов’янського фестивалю авторської пісні "Білі вітрила" (1992, м. Київ). Шлях до найвищих нагород на конкурсах в Україні та за кордоном не був простий. Під час стажування в Америці Ользі доводилося їздити з концертами по країні, щоб заробити кошти на прожиття, бо стипендія була мізерною. А до цього пройти “бракування” журі конкурсів бардівської пісні, щоб зовсім згодом здобути популярність і любов публіки. Нині Ольга Богомолець володіє титулами “Володарки оксамитового голосу” та “Княгині української пісні”. Із сольними концертами виступала не лише в Україні – у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а й також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії. “Володарка оксамитового голосу” не боїться експериментувати. Окрім традиційного виконання романсів у супроводі гітари, вона пробує нові форми звучання: у супроводі флейти, саксофону, камерного струнного оркестру. Її романси звучали навіть у джазовій обробці. Автор двох сольних альбомів "Осінній день" (1997 р.), "Kairos" (2001 р.). Разом з відомим бардом Ігорем Жуком записала альбом "Нас двоє". З 1992 р. проводить благодійні концерти , гроші від яких передавалися на спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку в м. Скольому, до дитячого будинку “Малятко”, на харчування бідних, на лікування постраждалих від Чорнобильської аварії. Протягом останніх років цілеспрямовано використовувалися для лікування дітей з судинними пухлинами. В липні-вересні 2007 року Ольга Богомолець здійснила благодійний концертний тур виправними закладами України. Дискографiя: осінній день... недумано негадано напитись голосу папороть чоловіче мій двори стоять не приходь і як тепер між іншим зупинись на мить і не минає осінній день... в дні прожиті поворожи собі на каві очима ти сказав я святкую життя ой андрійку карпати ой леле-лелеко саксофон ходить ніч. Кайрос: Горлиця Добрий вечір Діалог з часом За вікнами Матері Янголе мій Небо Дітям Казка Ой, на морі Танго На вокзалі Я тим щаслива Лісовий шлях Мавка Ти половець Кайрос Ясмин Вечірнє сонце Наш час Слова Нас двоє: Осінній день Портрет В пустелі… Слова Аморе, амо Щоб в нас було… Ті журавлі… Закований лицар Освідчення Мавка Зоряний ноктюрн №2 Ялинка Зоряний ноктюрн №3 Місячна соната Гайдн. Прощальна симфонія Адам і Єва Колискова Лист з неоліту Руан Любов Нансена Розпусна вдовиця Нас мало Нагороди: Володарка почесної Нагороди "За Гуманізм” Асоціації Чорнобиль (1994 р.), диплому видання “Життя славетних людей” Американського бібліографічного інституту (ABI) (1998 р.), диплому номінанта “Нефертити 2000” у номінації “Майстер золоті руки 2000”, ордену св. великомучениці Варвари Української Православної Церкви (КП) (2005 р.).
Читать больше >
