Це не може бути все
Я вже не маю сил
Відчай душу мою п'є
Вкриває серце пил
В мене більш немає слів
Думок вже більш нема
Ти далеко десь в ночі
Та певно не одна
Тебе не побачу
Тебе не почую
Коли я прокинусь
Вже не поцілую
Вуста твої теплі
І вже не відчую
Я дотик твій ніжний
Так цього бракує
Вже минуло сто ночей
І стільки ж довгих днів
Я пройшов крізь сто смертей
Сто раз перегорів
Не побачу й не знайду
Немає вороття
Так самотньо аж болить
Щоденне відчуття
Тебе не побачу
Тебе не почую
Коли я прокинусь
Вже не поцілую
Вуста твої теплі
І вже не відчую
Я більше не можу
Не можу вже, чуєш?
А може врятуєш?
Ти мене врятуєш?
