В’язень, ти вже не людина
Ти тепер лиш номер, жертва безневинна
Ти тепер з смертю наодинці
Та вмирать не хочеш, у залізній клітці
Ти ще не вмер, і вже не живеш
Шлях втратив ти свій і вже не знайдеш
Ким же ти був Едмонд Дантес
К им же ти був Едмонд Дантес?
Ти пригадав молитви усі,
Зміст в них ти знайшов, Боже спаси
Боже спаси, хоч в пекло візьми
Все краще ніж тут у клятій тюрмі
Знову в безодню летиш у пітьмі
Цей шлях до волі, ти мусиш пройти
Все що тримає тебе на Землі
Це почуття, що не згасне в тобі
Помста свята! Помста твоя!
Ти навіть не знаєш в чом завинив
За що проклятий ти Богом й людьми
За що позбавлений ти всього у житті
Чому втратив надію на самоті?
