Палає знов, самотня зірка за вікном
Скажи мені, невже минув той дивний сон?
Біль наче дзвін, в моєму серці відлунав
Та не збагну, як Тебе втратив, я й не знав
Що у душі, цей біль живе
Щодня й щоночі він нагадує про те,
Що крізь роки і крізь віка
Не в силах час згасить до Тебе почуття
Я знов один, на самоті
І плаче тихо вітер за вікном
Впусти мене, я все віддам, за ніч з Тобою удвох солодкішу за сон
Ми вдвох йдемо та поміж нами сірий птах
Дозволь мені знайти себе в твоїх очах
В твоїх очах дозволь залишитись мені
Тобі віддам я все, останній подих свій в житті
Навіщо серце стискається щораз
Коли згада ту ніч, що поєднала нас
Думки нестерпні, з Тобою щодня
Хтось інший поруч, а не я
Шепоче він Тобі слова
І в час, коли згаса зоря, Ти не одна...
